ГО "Завзяті" системно займаються промоцією творчості створеної військовими митцями ЗСУ
Живопис на артефактах війни "No Icon"
Ця виставка представляє практику українського художника та військовослужбовця Сергія Герасименка, що формується безпосередньо в умовах війни.
Його роботи створюються на матеріалах, які походять із воєнного середовища, і поєднують живопис із фізичною реальністю війни.
Виставка пропонує розгляд цієї практики як самостійного художнього висловлювання в сучасному культурному контексті.
Проєкт "Траекторія інтеграції: піксельна творчість"
реалізується в межах проєкту ZMINA:Resilience, за підтримки фонду IZOLYATSIA (Україна), організації Malý Berlín (Словаччина) та за участі мережі Trans Europe Halles (Швеція) і співфінансується Програмою Європейського Союзу «Креативна Європа».
Співфінансовано Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені у цьому матеріалі, належать виключно автору(ам) і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Виконавчої агенції з питань освіти і культури (EACEA). Ані Європейський Союз, ані орган, що надає грант, не несуть відповідальності за них.
Trajectory of integration:
pixel creativity
EXHIBITION PROPOSAL
.png)
Зверніть увагу
Виставка реалізується в межах проєкту «Траєкторія інтеграції: Піксельна творчість» — ініціативи, спрямованої на інтеграцію творчості українських військових митців у європейський культурний простір.
Проєкт працює з художніми практиками, що формуються безпосередньо в умовах служби, і розглядає їх як частину сучасного культурного процесу. Він об’єднує архівування, виставкову діяльність та партнерські програми, створюючи платформу для довгострокової співпраці між українськими авторами та міжнародними інституціями.
Роботи автора
non-discrimination
intercultural dialogue
non-discrimination
social cohesion
civic dialogue
community empowerment
Запрошуємо
-галереї
- кураторів
We invite you to collaborate.
Художник, військовослужбовець Збройних Сил України.
Працює на перетині живопису, іконопису та об’єктного мистецтва. Використовує як основу фрагменти дерева, ящики від боєприпасів, уламки та інші матеріали, що несуть сліди війни.
Його роботи часто набувають форми «військових ікон», де традиція сакрального образу поєднується з матеріальністю сучасного досвіду.
Виставка досліджує трансформацію матеріалу —
від об’єкта функції до носія образу.
Це не документування подій, а робота з матерією як свідком.
Ключові теми:
-
пам’ять
-
присутність
-
трансформація
-
взаємодія руйнування і образу
Візуальне мистецтво
Створене війсковим митцем ЗСУ
Виставка складається з:
-
живописних робіт на артефактах війни
-
серій об’єктів
-
супровідних текстів (короткі описи, контекст)
Можлива побудова:
-
лінійна експозиція
-
тематичні блоки
-
камерна або розширена версія
Виставка
Гнучкий формат:
-
15–20 робіт — камерна виставка
-
25–40 робіт — повноцінна експозиція
Може бути адаптована до:
-
галерей
-
музейних просторів
-
альтернативних культурних локацій
Формат
Виставка відповідає актуальним культурним процесам:
-
робота з матеріальністю та пам’яттю
-
сучасні художні практики в умовах війни
-
трансформація об’єкта в культурний носій
-
Співвідноситься з темами:
resilience, artistic research, contemporary cultural production, materiality.
Ми пропонуємо співпрацю у форматах:
-
організація виставки
-
кураторська співпраця
-
публічні події (artist talk, дискусії)
-
інтеграція у міжнародні програми
Художник, військовослужбовець Збройних Сил України.
Працює на перетині живопису, іконопису та об’єктного мистецтва, використовуючи як основу матеріали воєнного середовища — фрагменти деревини, уламки, дошки та інші артефакти, що безпосередньо пов’язані з війною. У своїй практиці поєднує традицію сакрального мистецтва з сучасним досвідом, створюючи образи, що мають виразне символічне навантаження.
Його роботи часто набувають форми «військових ікон» — образів, написаних на матеріалах, які є свідками війни. Кожен об’єкт зберігає власну історію, а живопис не перекриває її, а вступає з нею у взаємодію.
Практика художника формується безпосередньо в умовах служби. У цьому контексті матеріал виступає не лише носієм зображення, а й носієм досвіду, перетворюючись із залишку руйнування на елемент культурного висловлювання. Як відзначають дослідники, його роботи трансформують «артефакти бойні на артефакти культури».
У межах проєкту «Траєкторія інтеграції: Піксельна творчість» Сергій Герасименко представлений як художник, чия практика безпосередньо формується в умовах війни та працює з матеріальністю як свідком і носієм пам’яті.
Виставка реалізується в межах проєкту
Trajectory of Integration: Pixel Creativity
— ініціативи, що інтегрує творчість військових митців у європейський культурний простір.
Ми відкриті до співпраці з культурними інституціями, галереями та фондами.
Виставка може бути адаптована до конкретного простору та контексту.
Інші пропозиції проєкту Траекторія інтеграції
Місце для проекту, який ми створимо раз ом
Фотовиставка робіт трьох фотохудожників на основі польового дослідження на тему взаємодії військових та тварин
Виставка
живопису на а ртефактах війни
Фотовиставка татуювань військових ЗСУ
Презентація календаря та ліногравюр
Саме цим роком датують один із ранніх відомих образів Козак Мамай — фігури, що поєднує в собі воїна і митця.
У цій іконографії козак зображений у стані спокою, з кобзою поруч, тоді як зброя залишається невід’ємною частиною його присутності. Ця подвійність формує одну з ключових моделей української культурної ідентичності — здатність до дії та одночасно до осмислення досвіду через творчість.
Образ Мамая не є портретом конкретної особи, а радше узагальненою фігурою, що втілює спосіб мислення. Його візуальна мова поєднує статичність і внутрішню напругу, відображаючи стан рівноваги між війною і культурою. Саме ця логіка — не протиставлення, а співіснування — лежить в основі сучасних художніх практик, сформованих у військовому середовищі.
Сьогодні творчість військовослужбовців Збройних Сил України продовжує цю традицію. Художники, фотографи, музиканти та автори міждисциплінарних практик не припиняють творити в умовах служби, зберігаючи авторство як форму присутності. Їхня практика виникає не після досвіду війни, а безпосередньо в ньому, фіксуючи фрагменти реальності та перетворюючи їх на цілісні художні висловлювання.
У цьому контексті проєкт «Траєкторія інтеграції: Піксельна творчість» розглядає сучасних військових митців як носіїв тяглої культурної традиції, де творчість не є альтернативою війні, а способом її осмислення. Піксель як базовий елемент візуальної мови проєкту виступає метафорою фрагмента досвіду, що складається у цілісне бачення — подібно до того, як у народному образі Мамая поєднуються дія, пам’ять і культура.
З глибокої давнини і до сьогодні український воїн продовжує творчість
